КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ:
«ЩО ТАКЕ БУЛІНГ ТА ЯК З НИМ
БОРОТИСЯ»
Чи
замислювалися ви, батьки, де беруть витоки “комплекс жертви”, або потреба
агресії стосовно інших. Мало хто з батьків знає про булінг чи стикається з цим
явищем в дитячому садку. Чому і як дитина дошкільного віку стає жертвою
булінгу? Розкриємо
поняття “Булінг”. Визначимо основні риси дитини – жертви булінгу та дитини —
“булі”, та дії педагога при виявленні ознак булінгу. Термін “булінг” – що це таке? У
перекладі з англійського він означає хуліганство. Булінг – це багатократний
негативний психологічний тиск на людину.
Булінг
може бути ситуативним (спровокований певною ситуацією і трапляється тільки раз)
і систематичним (постійні знущання день у день).
Булінг у ЗДО може проявлятися як тиск:
§
психологічний,
§
фізичний.
Діти
застосовують і фізичний, і психологічний тиск на жертву. Наприклад, образи,
приниження, ігнорування, непоступливість, погрози, побиття під час ігор.
Хто
провокує булінг в дитячому садку? Булінг
серед дітей старшого дошкільного віку в ЗДО можуть спровокувати дорослі. Діти
старшого дошкільного віку одразу сприймають ставлення авторитетних дорослих до
інших і беруть це ставлення за зразок.
Вони починають цькувати дитину чи дітей, якщо:
педагог
або помічник вихователя:
–
зневажливо ставиться до дитини, яка часто плаче або невпевнена в собі;
–
ігнорує скаргу дитини на те, що її образили однолітки;
–
глузує із зовнішнього вигляду дитини;
–
образливо висловлюється про дитину чи її батьків;
–
проявляє огиду щодо фізичної або фізіологічної особливостей дитини.
батьки
або члени сім’ї:
–
б’ють та ображають дитину вдома;
–
принижують дитину у присутності інших дітей;
–
проявляють сліпу любов та виконують усі забаганки дитини;
–
ставляться до своєї дитини як до неповноцінної особистості, жаліють (неповна
родина, дитина хвора або має відхилення в розвитку).
Усі
діти потребують підтримки дорослих — батьків, вихователів, практичного
психолога. Саме вони мають допомогти дітям налагодити партнерські взаємини з
однолітками у групі.
Як міняється поведінка дитини під час булінгу в ЗДО?
Дитина-жертва булінгу поводиться незвично. Якщо раніше вона охоче відвідувала дитячий садок, то тепер така дитина:
вдома:
– не хоче одягатися вранці;
– шукає собі будь-яку справу вдома, аби не йти до дитячого садка;
– просить батьків забрати її із дитячого садка раніше;
– плаче, вигадує хворобу або в неї дійсно підвищується температура тіла, починають боліти голова, живіт;
– не контактує з однолітками у дворі;
– грає наодинці в парку.
в дитячому садку:
– не бере участь у сюжетно-рольових та рухливих іграх, спільній самостійній художній діяльності;
– усамітнюється при будь-якій нагоді;
– часто губить свої іграшки або речі;
– бруднить чи псує одяг;
– грає поламаними іграшками;
– відмовляється на користь іншої дитини від головної ролі в театрілізації чи грі;
– не має друзів у групі.
Прояви насильства в дитячому саду відрізняється від насильства в школі. У школі це група дітей, в дошкільній установі окремі діти, дуже рідко група дітей. У дитячому садочку при насильстві немає попередньої стадії обдумування. Дошкільнята не усвідомлюють до кінця своїх дій. Відсутнє розуміння наслідків і відчуття провини. Виправданням насильства є незначний проступок. Агресивна поведінка дітей розходиться з їх словами.
Як діти вибирають жертву для цькування?
Стати метою цькування дуже легко – досить виділятися чим-небудь серед однолітків. Це можуть бути як зовнішні відмінності, так і поведінкові. Але варто розуміти: можна з дитинства носити окуляри або бути володарем веснянок, але не давати себе в образу. Діти підсвідомо знаходять того, хто не здатний за себе постояти і не учинить опору.
Основні риси дитини, яку легко пригноблювати:
§ низька самооцінка;
§ сором’язливість, лякливість;
§ апатичність, незацікавленість в тому, що відбувається навкруги;
§ відсутність хоч би одного близького друга серед однолітків;
§ прийняття усього, що відбувається.
У 90 випадків жертва булінгу нікому не розповість про те, що відбувається!
Провокативні жертви булінгу
Звичайно, це не означає, що дитина напрошується сама, ні в якому разі! Але її поведінка настільки відверто різниться з поведінкою однолітків, що часом викликає роздратування і нерозуміння навіть у педагогів:
§ діти, які погано піддаються навчанню і сильно відстають від інших;
§ підлизи і ябеди;
§ сильно залежні від батьків і гіпер опікувані;
§ дуже хворіючи діти (через те, що рідка з’являються в компанії, інші діти від них відвикають).
Як зрозуміти, що дитину кривдять?
Якщо це стосується дитячого садочку, то дитина, яку кривдять однолітки, може відверто і не відмовлятися туди йти, але буде рада будь-якій можливості залишитися удома. Після спілкування з однолітками дитина пригнічена і на пропозицію покликати кого-небудь у гості завжди відмовляється або відповідає, що нікого. Можуть траплятися безпричинні істерики і сльози без очевидного приводу.
А як виглядає дитина “булі”, дитина задирака
§ діти, що не уміють співчувати;
§ гіперактивні, агресивні, фізично перевершуючи своїх однолітків;
§ дитина, яка є неформальним лідером компанії або мріє ним стати;
§ відчуває вседозволеність в наслідок неправильного виховання або високого соціального статусу батьків.
Спостерігач або союзник “булі”
У питанні дитячої агресії завжди є третя сторона, і провина спостерігача анітрохи не менше провини самого агресора. Чому діти не діють або підключаються до цькування зрозуміти досить просто:
– страх опинитися на місці жертви;
– страх виділитися з натовпу і легко піддаються чужому впливу;
– вважають знущання – розвагами, а жорстокість і грубість — нормою;
– колись були на місці жертви і тепер відіграються.
Роль педагога
У ЗДО вихователь – арбітр. Він стежить за неприпустимою агресією. Чітко розпізнає форми агресії і насильства, привчає дітей справлятися з агресією усередині себе.
Як боротися з булінгом?
Звертайте увагу на поведінку дитини, на чиїй би позиції він не був: нападаючий, спостерігач або жертва – це треба присікти. Проблема булінгу, знищена на ранній стадії, матиме мінімум наслідків для психіки дитини. Якщо ж пустити усе це на самоплив, слід залишиться незгладимий, причому для усіх учасників конфлікту. Якщо дитина агресивна і не бачить іншого способу взаємодії з однолітками або молодшими, окрім як принижувати і бити, у дитини серйозні проблеми, які вона не може сформулювати і обговорити.
Ніколи не відмахуйтеся від скарг дитини, що навіть здаються вам дрібницею. Проігнорувавши її один раз, ви більше ніколи не доб’єтеся відвертості і не дізнаєтеся, коли і за яких обставин все посилилося. Розпочніть виховання лояльності з себе самих.
П а м ‘ я т а й т е !
Дитина, що стала учасником цькування, якої б позиції вона не дотримувалася при цьому, потребує серйозної роботи з дитячим психологом!
Якщо у вас залишились питання з данного приводу, якщо дитині необхідна психологічна допомога – зверніться будь ласка, до психолога садочка чи керівника закладу дошкільної освіти, де ви можете отримати психологічну консультацію та допомогу.
Консультація для батьків
“БЕЗПЕКА ДІТЕЙ ВЗИМКУ”
Зимові прогулянки завжди приносять малюкам дуже багато радості. Вони ще з осені чекають першого снігу, коли можна зліпити сніговика, пограти в сніжки і звичайно ж покататися на санчатах.
На жаль зимовий час має і свої мінуси – застуда, травми, переохолодження, обмороження.
ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ВЗИМКУ
- Не можна вирушати в далеку дорогу та залишатися на вулиці, коли заметіль або дуже сильний мороз і вітер.
- Без дозволу і присутності дорослих (старше 18 років) немає потреби проводити своє дозвілля на льоду поза спортивними майданчиками, проїжджих частинах вулиць і т.д.
- Бути обережними.
- На санчатах, лижах, ковзанах можна кататися в парку, на спортивному майданчику, стадіоні, на спеціально облаштованих ковзанках.
- Уникайте гірок, що ведуть до водойм або доріг.
- При перетині проїжджої частини пасажир санчат повинен встати та йти пішки. Мотузку на санчатах при цьому слід зробити якомога коротшою – санчата не повинні заважати перехожим і автотранспорту.
- На лижах чи ковзанах не можна перетинати проїжджу частину.
БЕЗПЕЧНА ПОВЕДІНКА НА ЛЬОДУ:
- Перш ніж ступити на лід водоймища, дізнайтеся про товщину льодового покриву.
- Кататися можна тільки в спеціально відведених для цього місцях, які контролюються. (Відкриття катка на водоймі дозволяється при товщині льоду не менше 25 см).
- Біля кущів, дерев та очерету ходити заборонено. Адже лід там може бути неміцним.
- Не перевіряйте товщину льоду ударами ніг!
- Лід під час відлиги – найнебезпечніший.
ЯКЩО ВИ ПОТРАПИЛИ В ОПОЛОНКУ:
- Не панікуйте, опануйте себе.
- Вибирайтеся на лід у той бік, з якого ви йшли.
- Не робіть зайвих рухів, не навалюйтеся всім тілом на краї ополонки.
- Виповзайте на лід, широко розкинувши руки, щоб збільшити площу опори.
- Намагайтеся якомога далі виповзти на лід грудьми, а потім обережно по черзі витягайте ноги, далі рухайтеся перекатами в бік того берега, з якого йшли.
- Вибравшись на берег, швидко біжіть до найближчої оселі.
ВИ ПОБАЧИЛИ, ЩО ЛЮДИНА ПРОВАЛИЛАСЯ ПІД ЛІД:
- Покличте дорослих – разом надійніше.
- Негайно гукніть цій людині, що йдете на допомогу.
- Повзіть до ополонки обережно, підклавши під себе лижу або дошку.
- Не підповзайте до ополонки надто близько, не ближче 3 метрів.
- Простягніть потопаючому лижу, лижну палицю, мотузку, міцно зв’язані шарфи. Діяти треба рішуче і швидко, бо мокрий одяг не дає змоги довго триматися на воді.
- Обережно витягайте потерпілого на берег.
- Вдома він повинен негайно роздягтися, розтерти тіло чистим рушником, змоченим спиртом, напитися гарячого чаю чи молока та лягти в ліжко.
ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ПІД ЧАС ОЖЕЛЕДИЦІ:
- Ходити потрібно маленькими кроками, наступаючи при цьому на всю підошву.
- Обходьте металеві кришки люків. Як правило, вони вкриті льодом. Крім того, вони можуть бути погано закріплені і перевертатися.
- Не йдіть по краю проїжджої частини дороги. Це небезпечно завжди, а на слизьких дорогах особливо. Можна впасти та потрапити на дорогу, або автомобіль може виїхати на тротуар.
- Не перебігайте проїжджу частину дороги під час снігопаду та в ожеледицю. В таку пору значно збільшується гальмівний шлях автомобілів, і падіння перед машиною, що рухається, може привести до каліцтва, а то й до загибелі.
- Що робити, якщо ж ви впали на проїжджу частину? Треба швидко піднятися і стати на тротуар. Якщо через деякий час ви відчули біль у голові, в суглобах, нудоту, побачили, що утворилися набряки – терміново зверніться до лікаря, можливо, у вас є забої чи переломи.
Ні в якому разі не заходити за спеціальні огорожі поблизу будинків чи дерев.
Шановні батьки, бережіть своїх дітей!!!
У разі нещасного випадку обов’язково повідомте керівництво ДНЗ!
Немає коментарів:
Дописати коментар